Куточок поезії

Лєре Бурлаковій


#ЛєреБурлаковій

Кожен світанок,
Що стрів у житті,
Мелодія кожна,
Що чув навесні,
Карбують ретельно
На серці тату,
Складним візерунком,
Душею ростуть.

Обстріли нічні,
Розчавлені дні,
Скривавлені речі,
Загиблі від мін
Стають мимоволі
Вузлами дротів
Нервових та пульсом
Стурбованих снів.

Слова півпрозорі,
Легкі на вітру,
Відтворюють блідо
Прожите в війну.
Між пальців холодних
Чекає вогню
Самотня цигарка,
Що випалює сум.

Торкання, дзвінки,
Листівки та жарти
Ріднішими стали,
Гостріше від втрати.
Розчинить міцний
Напій виноградний,
Що не подолали
Ні час, ані справи.

12/02/2016 р. Геране

Залишити відповідь