Куточок поезії

Максим Музика

Максим Музика

Все людяне, живе, дитяче
Горить без сліду в перший бій.
Тваринний погляд, зойк звірячий
Здіймається з самих глибин.

Розчуленість і міркування
В минуле бовкнулось за мить.
Швидка реакція, негайна
Життя врятує, захистить.

Немов мечем цей світ навпіл:
На тих, хто смерть хребтом відчув,
І тих, хто бачив або чув,
Що долі на війні крихкі.

Забути, видихнути все.
Бруд фронтовий водою змить.
Сторінку в соцмережах геть.
Не зустрічатись, не дзвонить.

Щоб тільки повернуть себе
Без жаху, спогадів і втрат.
Не дратували б книги де
Про героїзм, жертовність, гарт.

Та незворотній шлях, без дива.
Себе в минуле не штовхнеш.
І тільки пам”ять незрадливу
Самотнім ранком обіймеш.

26/08/2016 р. Геране

Залишити відповідь