Куточок поезії

Війна вгризається у кров

Війна вгризається у кров.
Без згоди, дозволу, запрошень.
Як ніж сталевий до піхов –
П’ять почуттів і безліч вражень.

Салюту звуки – не до свят,
Як то було колись раніше.
І запах м’яса та багать –
Не вихідні у травні більше.

Смак тютюну на язиці,
Хронічна в черевиках сирість
Не про рибалок на Дінці,
А бліндажу зимову сірість.

Плечей тренована вага,
Рельєф накачаних кінцівок
Не від коханої в руках –
Бронежилетових платівок.

Жовтіє поле від зернин
Під небом синім урочистим,
То барви долі, знак братів,
То шляху колір променистий.

Ці відчуття вже незнищенні
Тут безпорадні капелан,
І замполіт, і психіатри,
Це як поранення і шрам.

Нервові ланки відновляє
Дитячий щирий рідний сміх.
Синочок й донечка вертає
Захисника у світ без лих.

17/06/2017 р. Геране

Залишити відповідь