Куточок поезії

Одинадцять

Одинадцять

Звіт. Одинадцять. За добу.
Важкі й не дуже. У шпиталі.
Війна рахунок з рук до рук
Виписує щодня кривавий.

Близькі та родичі дзвінка
Чекають, стишені в молитві.
Примхлива випадку рука
Живих висмикує із битви.

Кульбаби сонечко руде
В зелених хвилях мишію,
Смола ялинок, як єлей,
У кучері звиває струм.

Біло-зелена сукня вишень,
Рожево-сніжна в абрикос,
Яскраво жовта верб принишклих,
Каштан у свічках хмарочос.

Якби ж загиблим хоч хвилинку,
Весни б святкові кольори,
Пташиний спів і келих вітру
Допити б, а тоді вже йти.

Пораненим – здоров’я, шана,
Уклін до самої землі,
Загоїлись щоб добре рани,
І бій нарешті відшумів.

25/04/2018 р. Геране

Залишити відповідь