Змій Володимир Онучка (Volodimir Onuchka)
За службу дякую, солдат,
За мир та спокій у домівці,
Можливість працювати, лад,
За бризки зливи по бруківці.
За те, що сон оберігав,
Свій обкрадаючи спочинок,
Що хліб без обстрілів зростав
І без пожеж зумів достигнуть.
Що малюки за кілька літ
Попідростали сміхом, жартом,
Що школярам дзвінок дзвенів,
А не нічні обстріли “Градом”.
Це ти у власної родини
Забрав і будні, і свята,
Лишивши фронту половину
Свого здоров’я і літа.
Когось чекають, когось ні,
Через образу, гнів та відчай,
Десь телевізор зжер мізки,
Когось роз’їли протиріччя.
А ти приймаєш навіть це –
Зрадливу темряву у спину,
Різке зневажливе слівце,
То їх, а не твоя провина.
Ти все зробив, що знав і міг,
Ба, навіть більше во стократ,
Ти на два фронти переміг,
За службу дякую, солдат.
16/06/2018 р. Геране
