У формі парубок. Метро.
У щільнім колі літніх жінок.
Дорожні сумки. Брак розмов.
Руки стискання та обійми.
Огрядні. Очі зволожнілі.
Хрещена, тітки, рідна мати.
Мовчать так мужньо про важливе.
Сміються дружно власним жартам.
Місцеві сунуть в суєті.
На гурт ні погляду, ні дяки.
Не на навчання ж їде, ні,
Цей мир крихкий плечем тримати.
Загиблі в звітах щодоби.
За гратами катують бранців.
Життя не матиме ваги,
Коли забудемо, чи варті.
Зима спливає, прожили,
Замети лютий проковтнув.
Батькам твоїм земний уклін,
Що воїн виріс, не манкурт.
26/02/2019 р. Геране