Куточок поезії

Війна ковтає довгі ріки

Війна ковтає довгі ріки

Життя людського та здоров’я.

Мов клеєм схоплені повіки

Від сліз, тривоги, перевтоми.

Міцні, розумні, життєлюбні

Прямують лицарі на фронт.

Везуть скалічених додому,

А хтось пірнув у вічний сон.

Ту волю викуповують криваво

Родини, селища, міста…

Могильні пагорби зігріють трави.

Весняним садом розцвіте мета.

02/04/2015 р. Геране

Залишити відповідь