Куточок поезії

***

Тихенько дощ торкається лиця.
Краплини гріються солоними сльозами.
Прозора тиша лагідно спливає
Струмочками-стежинами в мовчанні.
Самотність, роздуми, чекання…
Дощем омиє зайвий пил.
Тривоги, сумніви, бажання
Вода розчинить в глибині.
Принишклий вітер спить між квітів.
Дерева сиплють бризки долу.
Пологами полегшена хмарина
Вкриває затінком спекотне.
14/07/2015 р. Геране

Залишити відповідь