Куточок поезії

Кровить рахунок, так кровить

Кровить рахунок, так кровить,
Що мариться уже остання
У землю крапля впала… Ні!
В легені кисень, мов ударом.

Тупі, ледащо, торгаші
За спинами вмостились тепло,
Гурмани сталості, кущів
Чисельні паразити, стерво.

Нащадки вбивць та брехунів,
Пристосуванці тимчасові,
Напівсвідомі, пів дурні,
Пліснява, гниль і мул планктону.

Ви гірше ворога в бою,
Бо причаїлись за прицілом,
Б’єте підступно тих, кому
Ви боржники життям, зрадливі.

Та переможемо і це:
До неба випнеться бруньками
Кульбаби сонячне кільце
Насінням мрій, корінням справи.

28/01/2020 р. Геране

Залишити відповідь