Куточок поезії

***

А за вікном мете.
Від снігу білий світ.
В крижинах незлічених
Земля сповита снить.
У порцеляні чай,
Міцний, гарячий, з цукром.
Забута на столі
Цікава книга. Хутром
В клітинку тепла ковдра.
Тече волосся довге
В твої долоні. Чути
Крізь подих ніжний шум
В крові від ендорфінів.
Твій поцілунок дивно
Судинами іскрить.
В комині палахтить.
Глибока дяка щира,
Що сніг нестерпно світлий,
Що чай смачний такий.

25/01/2017 р. Геране

Залишити відповідь