Куточок поезії

***

І як проклін — черговий день:

Не хочу дихати та їсти,

Зусилля марні, кожне — пень,

Гнилий до коренів, безлистий.

Ресурси вичерпані всі,

Слова і дії недоречні,

І брак в польоту висоти,

І дотики усі неґречні.

Найменший рух — шалений біль,

Реакції жорстокий промінь,

Труїть легені нікотин,

Думки сповільнює до втоми.

Відсутність методу, мети,

Чинити опір тиску, часу,

Усе напруження струни —

Не обірватися дочасно.

Себе не чую у тобі,

Тебе в собі не відчуваю,

Укритись ковдрою б до брів

І знепритомніти з відчаю.

Квітневої пелюстки тонше,

Краплини легше у дощу,

Тримай зв’язок, коханий, прошу,

Чарівну мить не край, прошу.

29/04/2020 р. Геране

Залишити відповідь