Я призвичаїлась до думки,
Що ти уява, сон, примара..
Набір із віртуальних байтів,
Проекція бажань на хмарах.
Гарячі чашки у кав’ярні,
Півоній цвіт по клумбах тане,
І затишні удвох світання,
Грайливих діалогів танго.
Цілком надумані обійми,
Зненацька довгий поцілунок,
І тільки сльози, справжні сіллю,
Лоскочуть щоки, ніс та губи.
Немов Асоль, вітрил червоних
Очима вогник виглядаю.
Каблучка у її долоні,
У мене жменька вподобаїв.
Як хвиля у пісок штовхає
Свою напругу та утому,
Так зустріч в небо випускає
Хвилину суму невагому.
02/06/2017 р. Геране
