Куточок поезії

***

Життя триває не годину,
Не кілька діб або років –
Хвилинку щастя, намистину
На нитці щирої сльози.

І дивовижне відчуття:
Так, наче не було ніколи
Нічого з дати зачаття
До твого первісного слова.

Спливли туманом до ріки
Дитинство, юність, зрілість, тощо..
Подій та вражень пелюстки
Мов буревій струсив нізащо.

А ти неначе половинка,
Що знала несвідомо, здавна.
Як на вустах сік від ожинки,
Мов рукавичці лівій права.

Твій настрій відчуваю гостро,
Твоїм ім’ям стрічаю ранок,
В долонях пальці б гріти просто,
Здувати б зачіски кульбабок.

За мить проноситься в очах
Короткий фільм, як спалах зірки,
Як струм від блискавок в дощах,
Як зойк пологами у жінки.

04/06/2017 р. Геране

Залишити відповідь