Куточок поезії

***

Війни буденність як пухлина:
Чисельні плями метастаз,
У розпачі жорстоких хвилях
Періодично трусить сказ.

Швидкі вночі та вдень привозять
З передової ще живих,
Так мало впевненості в тому,
Що час в тилу містить користь.

І ось здається, що дійшов
До розуміння всіх та вся,
Що корінь істини знайшов
Та сумнів розмиває шлях.

За вибір щастя йде війна,
Можливість бути — бій гримить,
Отрута лінощів та страх
Голосуванням б’є під дих.

Допоки більшості дійде
Причин та наслідків зв’язок,
Найкращі світ лишать людей,
Віддавши спадок — правди рок.

Розбитись має зсередини
Яйце, не ззовні, хоч би як,
Лише тоді воно дозріле
І не зомліле до життя.

Вершина айсбергу — права,
Обов’язок — на глибині.
Одразу, все — лише мара,
Реальність — цегла до цеглин.

Багато що розставить час
По відповідних їм місцях,
Не в комусь зміни, зміни в нас,
Суддею — совісті Парнас.

09/06/2020 р. Геране

Залишити відповідь