Куточок поезії

***

А ми ж зустрінемось колись…
Кінцівки пальців твоїх вуст
Повторять лагідно обрис,
Крилом метелика торкнусь.

Війна багаттям прогорить,
Як лист згниє до тла зимою.
І море сліз замайорить
У небі хмаркою живою.

Ти з тих, хто першим чистить зброю,
Лиш потім обіймає жінку.
На серці втома, як корою,
Росте сторінка на сторінку.

Нам доля подарує спокій,
Стежину в лісі, берег річки,
Додому сходинки високі,
У вікна ранком тінь смерічки.

До комину докину хвої,
Сховаю подих до руки,
Додолу одягу сувої
Впадуть, що серпня ті зірки.

28/08/2017 р. Геране

Залишити відповідь