Куточок поезії

***

Раптово жовтень об’явився,
Із літа в осінь, як стрибком.
У золотавих кронах сонця
Вечірній промінь над садком.

Я мрії вдень ще якось можу
В перелік справ сховати щільний,
Вночі, ві сні, крізь огорожі
Чуття як водоспад свавільний.

Горнусь до тебе, як до скелі,
Де затишно, тепло, безпечно.
Ти запах серпня, карамелі,
Уважний, чуйний, радий ґречно.

Минулорічнії листи
Мої до тебе так відверті,
Як пізні яблука хрумкі,
Смачні отрутою безсмертя.

Краса – в закоханих очах,
Реальність – надто безпідставна.
Мій сум безсльозний у плачах,
Між нами відстань непоправна.

03/10/2017 р. Геране

Залишити відповідь