Я заздрю мертвим — одбули.
Питання жодне не турбує.
Все дріб’язкове до нудьги
Масним поживним стало мулом.
Надія нерви не псує,
До справ удосвіта не будить,
За північ сумнів не товче
І сльози розпачем не лудить.
Нарешті віри джерело
Не треба повнити собою,
Лататтям річище зросло,
У тиші плескіт хвиль луною.
Ім’я набридле — не своє,
Дзвінку мелодія — стороння,
Домівки запах, ліжка є
Щось задалеке і болотне.
Натхнення голод не курвить,
Байдуже протяги куди,
Кохання голки геть тупі,
Я заздрю мертвим — одбули.
28/06/2020 р. Геране
