Куточок поезії

***

Червоне золото дерев
Морозу пальці знімуть вранці:
Багаттям грітиме свій нерв
В осінніх задубілих капцях.

Струмки криваві винограду
У попелі застиглім неба,
Ультрамарин каблучок-ягід
На ланцюжках жовтневим гербом.

Дощу глибокий поцілунок
В плече дубів, у шию кленам.
Тремтіння збуджених кінцівок
Чи то від вітру зимний тремор.

Вечірній промінь в шапці лип
Як меду ложка в чай гарячий:
Пірнає, світиться, горить,
На дно стікає довго, смачно.

Трави гостинні килими
Зерно ховають тишком-нишком.
Від горобців та голубів
Дбайливим про весну хлопчиськом.

13/10/2017 р. Геране

Залишити відповідь