Куточок поезії

***

Нарешті спокій завітав,
Всю ніч плекав в молочних хвилях.
Я пестила в руках маля,
Цим голод за тобою сплинув.

Космічний холод, зірки плазма,
Соски між ясен занімілі,
Як м’яти чи троянди маслом
Розтерта шкіра червоніє.

Темніє інколи в очах
І коле зліва під ребром,
Що ти щасливіший без нас
Й не видивляєшся в вікно.

А так ні ревнощів, ні люті,
Ні суму, ані сподівань,
М’якенькі обіймають пальці
Мій палець за твердий сустав.

08/02/2018 р. Геране

Залишити відповідь