Куточок поезії

***

Ти вигукнеш моє ім’я,
Коли згорить остання мрія.
Я обернусь на голос для
Міраж хмаринкою розвіять.

Куточком посміхнешся вуст,
Топаз очей впіймає промінь,
Ні, я не плачу, я сміюсь,
То весна розплескалась в повінь.

Не вірячи своїм очам,
Я пальцями почну дивитись:
Сорочку м’яти на плечах,
Перлинки гудзиків лічити.

Як не було сумних чекань
І відчаю, мов крига полем,
Я вії обігріти дам
Мереживом долонь, як морем.

26/02/2018 р. Геране

Залишити відповідь