Куточок поезії

***

Весна

У променях прямих
Хутенько тане сніг,
Трава, заввишки з мох,
Дрібненька зеленіє.

Гладенькі горобці
Цвіріньканням на сміх
Здіймають у тополь
Бруньки, смерекам вії.

Напружене, туге,
Оновлене водою
Гілля, колись незграбне,
Стає, мов наречена:

Намисто кришталем,
Каблучки бірюзою,
Вечірнім сонцем сяє
Довершене, стишене.

В клітинки заплелись
Струмочків течії,
Заметів кожушки
Тонкі, прозорі, сірі,

А тіні у дубів,
Як довжина спідниць:
Коротші на долонь
Вчорашніх з ранком синім.

05/04/2018 р. Геране

Залишити відповідь