***

Хрумке насіння лип летить,
Тополі срібло пересохле,
Стоголково пече “Іди!..”
І біль, як в першу мить, у горлі.

Листів непотріб на столі,
Зізнань непроханих судоми,
Віршів неідеальність рим,
Не фокус сепії в альбомі.

Я спогадом лишусь в тобі,
Мов хмари тінь легка водою,
Мов колір вишень на губі,
Як запах рук перед грозою.

У сни являтимусь, мов бриз,
Люстерком хвиль світиму вечір,
Я перший буду кипарис,
Останній чайки ніжний клекіт.

Оббитим гравієм слова
І подорожником рядки,
Сама давно вже не своя,
Тим більше лірика “Тобі”.

Я не одужаю, в мені
Розплутана в кінець кужіль,
У невагомості чуттів
Хрумке насіння лип летить.

27/07/2020 р. Геране