***

Близькому другу

Цієї осені вже три,
Як ми не бачились з тобою.
Буріють грона горобин
І світ поділений надвоє.

Сумую мовчки, бо кому
Слова спроможні пояснити
Нестачу кисню у судин
І спазми клапанів неситі.

Шум водоспаду гомонить,
Я розмовляю все у звичці,
Фантомні рухи у душі,
Обличчя в дзеркалі у річці.

Ти диво рідкісне у тім,
Що вмієш слухати та чути,
Так мало випало годин
Пелюстками сухими в лютий.

Не встигла вигукнуть “Прости”,
Якщо колись завдала болю,
Пробачив, знаю, відпустив,
Чому ж так серце досі коле?..

І тане світло в каганці,
Тепло ковтають бліді пальці,
Коштовність близькості в кільці,
Бо маєш, що віддав у шальці.

30/07/2020 р. Геране