***

Суботнє місто. Суне дощ.
Конає тиждень “перемир’я”.
“Швидкі” щовечора уздовж
Клочківської везуть до тилу.

Від очерету ліхтарі
Водою жовті тягнуть тіні.
В блакитнім блиску гребні хвиль
Тримають небо над живими.

У чергуванні лікарів
Гірчить роками перевтома,
Війна — рутини спертий біль
І цвинтарю алея довга.

Московська церква не пуста:
Торгує, служить, курить ладан…
Їй ница совістю юрба
Що для ув’язнених баланда.

Ідуть та слухають брехню
Раби слухняно до убивці,
Сирен “швидкої” їм не чуть,
Обтяжлива свободи іскра.

Шукають відповідь в катів,
Аби себе не навантажить,
А справжніх воїнів тупі
Не розуміють і не бачать.

01/08/2020 р. Геране