Куточок поезії

***

Я не стомилась. Зовсім. Ні.
Не навантажував ні разу.
Так гостро, глибоко зболів
В холодну ввічливість, відразу.

Мені залишився пісок,
Сухе бадилля під ногами,
Увічнити хоча б рядок
Віршів насичених півснами.

Пригнічує безжально відстань
Діагоналлю континенту,
Зірок корундових намисто
У Маріїнську з Евересту.

Я збайдужіла. Не до тебе,
Кохання в нервах, м’язах, шкірі,
До світла втратила потребу,
Позбулась голоду до віри.

Безсилі вуха, очі, пальці,
Кирпатий в ластовинні ніс
Прихильності в тобі шукати,
Гортати стрічку вгору, вниз.

Не дорікаю, не чекаю,
Побачень блискавок не прошу,
У море відчай відпускаю,
У полум’я щоденник-зошит.

17/04/2018 р. Геране

Залишити відповідь