Ти ввійдеш у життя раптово,
Долонями закриєш очі,
І яблуня стара святково
Без вітру пелюстками зросить.
Притиснусь носиком плеча,
Нарешті запаху нап’юся,
Мале стривожене дівча
Тобою в спокої спинюся.
Я губ волоссям доторкнусь,
Я нерви виострю так тонко,
Щоб записати шорох, хруст
Від руху кожного глибоко.
Стегном тугим твою жагу
Змішаю зі своїм бажанням,
Знесилена від ласок сну
Я буду свідчити дрижанням.
Вже не пече і не кровить,
Зашрамувалось, глянцем сяє.
Злетіла з пальців крайня мить,
Як море хмари відпускає.
07/05/2018 р. Геране
