А дощ такий смачний, жаданий,
Солодкий квітами, масний,
Зеленим світиться туманом,
Несе корінням сік-напій.
Гілки акацій грона гнуть,
Розбризкують вино медове,
Намотують із рук до рук
Рожеві локони, кремові.
Вода корою, як по шкірі:
Повільна, стишена, м’яка,
Заходить в кожную шпарину,
В глибокі зморшки запада.
Насіння клену, як в судинах:
Фактурні вени на крилі,
Летить, кружляє, мов бурінням
Викреслює пером пісні.
Жарделей зав’язь-оксамит
Коротким хутром сяє в сонці,
На муфтах краплі дощові
Бочком виблискують до донця.
15/05/2018 р. Геране
