Куточок поезії

***

Ти море

Єдине, пам’ять хто зберіг
Про ритм гармонії та спокій,
Це море, пошуків поріг,
Вузол шляхів життєвих, колій.

Підхоплюють ходу легені
Тугих гладеньких хвиль морських,
І пульс стає таким буденним,
А клопіт зайвим та пустим.

І щоб пливти, не треба рухів,
Дивись у небо та лежи.
Доречні дотики та звуки,
Реальні давні міражі.

На кухні в тебе в джазві кава,
Твоя сорочка голим тілом,
“Кохаєш?..” – відповідь чекаю,
Хоч погляд твій перехопити б.

Не зрониш, знаю, ані слова,
Лише дбайливо обіймеш,
Усмішкою торкнешся лоба,
Між пальців носика вщипнеш.

Ти уникаєш літер тертих,
Бо все казав хоч хтось колись,
Ти огортаєш вчинків пледом,
І живиш, як би не втомивсь.

09/06/2018 р. Геране

Залишити відповідь