Куточок поезії

***

Все тимчасово. Остаточна смерть.
Чергове літо набирає темпу.
Зіркова мапа топче континент.
Нова вистава давнього вертепу.

Ти бачиш місяць, зорі, небосхил
Ті самі, що і я опівніч.
Коліна збиті об куточки брил,
Як крапель дощових, що безліч.

Одквітла липа сіном запашним,
Жовтіє охра пелюстками тьмяно,
В степу тераси щаблів крейдяних
У стрічках чебрецю медвяних.

Я вірою до тебе йду,
Лишилась половина, чверть?
Життя – то путь, не підведу,
Все тимчасово. Остаточна смерть.

15/06/2018 р. Геране

Залишити відповідь