Куточок поезії

***

Як перемогу кожен тур
Виборюють у грі шахісти,
Як виноград цегляний мур,
Звиваючись, цілує листям,
Так я у кожному вірші
Торкнуть вустами намагаюсь
Судин мереживо на шиї,
Відбитків таємницю в пальцях.
Ти найрідніший та чужий,
Жаданий і жахливий разом,
Тобою б лоно запліднить
І придушити одночасно.
У літо хмарне всі листи
Дощем в пісок, рікою в море.
Не йди, благаю, мить зажди,
Холодний, як північні гори.
Не книга, що колись читав,
Я стала крові складовою,
І нерву збуджений канал
П’ятьох чуттів, як перед боєм.
Ми світ сприймаємо крізь нас,
Один для одного рецептор,
Відзнака якості та клас,
Вершина, прірва, учень, лектор.
Ми віддзеркалення своє
Одне у одного вбачаєм,
Мені так зимно і пече,
Що рук в замку не рознімаєм.
24/06/2018 р. Геране

Залишити відповідь