Куточок поезії

Донечці сержанта-розвідника Ярослава Журавля

Донечці сержанта-розвідника Ярослава Журавля

Пробач, дитино. Зіронько, пробач.
У день народження країни
Не батько поруч, токмо плач
Із фотокартками загиблих.

Ошуканий дитинства світ
Загарбником лихим, підступним,
Сумний дівочий дивоцвіт
І біль самотності чавунний.

Твоя утрата і мені
Сльозами утискає серце,
День Незалежності болить,
У скронях відбиває герцем.

Дівчино ніжна, я молюсь,
Щоб доля до тебе прихильна
Була в усьому, я хилюсь
Твому сирітству на колінах.

Не усвідомлюють кати
Чисельних злочинів жорстокість,
Допоки маю сил, доти
Їм не пробачу одинокість.

Манкурти, зрадники, скоти,
Брехливі хвойди та потвори,
Зразки смердючі дрібноти,
Шлункозалежні бутафори,

На совість, розум хворий драч,
Шар паразитів тимчасовий…
Пробач, дитино, зіронько, пробач,
У цю ходу — душа з тобою.

25/08/2020 р. Геране

Залишити відповідь