Куточок поезії

***

На липи всілись жовті зайці,
Каштани заварили каву,
Стікає серпень поміж пальців
Промінням ніжним золотавим.
Кленове листя, мов отава,
Легке, сухе і запашне,
Вербові коси понад ставом
Пісок споліскують ключем.
У серці світло, як від крейди
У щойно вибілених стін
Хатини мазанки і тепло
З кукурудзяних качанів.
В ранкові роси:”Дяка, люба”
Як спів пташиний, сонця дар,
Бурштинки полум’яні в грубі
Та щастя невимовний жар.
Кохання не бува занадто,
Воно всесвітній океан,
Ти віддаєш до хвиль кудлатих,
Воно рікою к берегам.
16/08/2018 р. Геране

Залишити відповідь