Куточок поезії

***

Пронизливо червоний клен
Вночі морозом спломенився,
Ранковий промінь, як мечем
На гостре лезо знизав листя.
В росі шкарлупа жолудів,
В ній бризки синього від неба,
Каштанів в голках кожушки
Десь умброю, а десь зелені.
Смолою пахне від тепла
Під гіллям сосен і ялинок,
До річки фарбу бузина
Чавить із ягід по краплині.
Рудіше в качок лапи, дзьоб,
Розжилась пір’ями малеча,
Ганяють бабка та бичок
Комах дрібних по очереті.
Ми не пліток брудних вузол,
Байдуже за очі чи в очі,
Ми почуттів, думок костьол
Про світ безкраїй і урочий.
30/09/2018 р. Геране

Залишити відповідь