На теракоти горобин
Вечірній промінь ллє мастило,
Гладенькі кульки із жарин
Морозом вранці спопелило.
Тополь зразковий тонкий стан
У водоспаді бронзи, міді
Листів. Узором килимам
Трава в крижинах, довгі тіні.
Без пишних кучерів каштан,
Зап’ястків особливі згини,
Гнідий у глоду кардиган,
Багряні гудзики по спині.
Ліс наїжачився гіллям,
До пахов обмотався пледом,
І чутно дзвони порцелян
З гарячим чаєм, сиром, медом.
06/11/2018 р. Геране
Другие статьи из категории
***
Крупа у березні дощемРозморену цілує землю,Тече чавунним ліхтарем,Вапном чіпляється за вербу.Торішні запашіли липи,Лопаті світяться наскрізь,Цеглини мохом перевиті,З води у хмари погляд криг.З дрібних цибулин первоцвітуСмарагдові злетіли стріли,Морозостійкі, все ж тендітніТа сповнені святої віри.Доба весни тяжіє сонцем,Ним молодіє від зернин,Для неї смерть – нове віконце,Початок дива з поміж див.02/03/2021 р. Геране
Загиблим офіцерам: Олександру Хараберюшу, полковнику СБУ, і Максиму Шаповалу, полковнику ГУР
Загиблим офіцерам:Олександру Хараберюшу, полковнику СБУ, і Максиму Шаповалу, полковнику ГУР Гойдає крихітку любовіЯк вперше у долонях мати,Співає ніжно колисковіПро долю в щасті немовляті. А далі син вже підростаєІ кожен крок шляху в вогні:Чи рідну землю захищає,Чи з кволості пливе в багні. Підступний ворог, як завжди,Вбиває нишком та зненацька,З життя висмикує лиш тих,Хто не скорився, не […]
Небо важке.
Захиснику на фронті Небо важке.Отруєне листя.Пісок на зубах.Холодне намисто. Початок розлуки,Гіркий, непритомний.Мовчить телефонОд тискань солоний. Надія і віра…Спустошений погляд.Шукаю долоніТак, наче ти поряд. Таке все малеЛегке та порожнє,Коли ти відсутній,Все зайве, негоже. Та я дочекаюсь.Я мріяти буду.Своїми думкамиЗ біди порятую. Я вкрию дорогиТравою м’якою.Я сни подарую,Міцні, кольорові. Торкнуся повікПоцілунком нечутно.І втомлене серцеУкрию пелюстком.28/05/2015 р. Геране