Куточок поезії

***

Подорожник
Ти лагідний, мов подорожник,
До рани кожної живий,
Цілющий творчістю художник,
Ти здавна звичний домовий.
Роман почати та скінчити
Можливо декому, але
Натхнення вогник запалити
То треба серце немале.
Вразливе полум’я, примхливе,
Згасає з примусу, брехні,
Годується лише добірним,
Ховається на глибині.
І тільки злам дає можливість
Для світла променів легких,
Він загартовує сміливість,
Роздмухує талант палких.
Чекати – вибір, не прохання.
Благословення – крила в путь.
У обіцянок брак гарантій.
Кохання – не обручка, суть.
12/11/2018 р. Геране

Залишити відповідь