Куточок поезії

***

Душі торкаємось, коли
Своя оголена до нитки.
Приймають зливу береги,
Коли відчинено всі хвіртки.
Глибокий голод за коханням
Поза умов, підстав, причин.
Любов за межами чекання,
То щирості джерельний спів.
Ми вільні тільки у собі,
У мрії не бува кордонів,
Шукаєм зморено світи,
Де розуміють неповторне.
А відповідь живе в очах,
Душі фортеця і притулок,
Вогонь надії у руках,
Які дієві без пігулок.
Ані прохання, ні прокльон
Не втримають нікого поруч,
Із гною виросте зерно,
Пологові здолавши корчі.
26/03/2019 р. Геране

Залишити відповідь