Куточок поезії

***

Вир емоційних навантажень
Тотожний якістю фізичним.
Так само надлишок, нестача,
Ті самі злидні та каліцтво.

Буває вибір, є насильство,
Хвилясто радість і печаль,
Маніпуляції до вбивства,
Байдужість, до душі душа.

Куток апатії – останній
Шар тиші, холоду, пітьми,
В анабіозі зализати
Нервові зрізані дроти.

У терапії є межа:
Утрачене не доростиш,
І крок за кроком звичних справ
Крізь сни одужуєш, тремтиш.

В собі виношуєш зерно,
Стеблом у першому дощі
І пробиваєш чорнозем
Корінням, щойно прогорів.

На сонці грієш пелюстки,
Пульсуєш соком в зламі ран
І візерунком власних мрій
Оновлюєш собою храм.

30/03/2021 р. Геране

Залишити відповідь