Ілля пішов та прихопив
Тепло серпневої ріки,
Латаття жовте полишив
Та очерету шепіт з хвиль.
Навпомацки крокує дощ,
Відбиток верб кільцем дрібнить,
Ваги набрав у хмари хвощ,
Лоза із шишками тяжить.
Як підліток вода тремтить,
У перезбудженні, з жадань,
У зорепаді холодить
Засмаглі лікті берегам.
Своїх плекаємо гадюк,
З руки годуємо потвор,
Гачок загострений та сук
Хапають петлі у рядок.
Дитячий незабутній бій,
Поразки невимовний смак,
Хтось досі мститься, хтось простив
І опановує свій тракт.
Ріка сприймає звідусіль
Струмки щасливі та сумні,
Лишивши смугами пісків
Слова освідчення пласкі.
04/08/2019 р. Геране