уЧому американські сержанти не йдуть в офіцери?НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ·СЕРЕДА, 12 ГРУДНЯ 2018 Р.Розібратися у цьому і дізнатися багато чого цікавого про сержвнтську вертикаль в країнах #НАТО нам допоміг головний сержант одного із взводів гостомельської Бригада швидкого реагування Національної гвардії України старшина Олег Снігур. Зараз він проходить навчання в Академії сержант-майорів Армії #США у рамках міжнародної програми військової освіти та підготовки особового складу (IMET).
Він був журналістом
До початку неоголошеної війни на сході України Олег встиг побудувати успішну журналістську карʼєру, працюючи у таких відомих столичних виданнях, як газети «Україна молода», «Газета по-українськи», журнал «Країна». Іще до переломного 2014 року виявляв стійку патріотичну позицію, будучи активним учасником Національної скаутської організації України «Пласт». «Зрозуміло, що коли в Україні почалася Революція Гідності, я не міг не взяти участі в її подіях, а після анексії Криму Росією та початку АТО сам прийшов до військкомату із проханням призвати його на службу». Чоловіка направили до 11-го батальйону територіальної оборони Київської області «Київська Русь». У його складі Олег воював під Дебальцевим, Попасною, Опитним, обіймаючи різні посади – від номера обслуги ЗУ-23-2 до командира розрахунку протитанкової гармати МТ-12.Демобілізувавшись зі Збройних Сил 2016 року, Олег Снігур вирішив продовжити службу за контрактом, але вже у лавах Національної гвардії України. Зокрема, його мрією було стати бійцем новоствореної гостомельської бригади НГУ. «Потрапити до цього військового колективу було не просто – треба було пройти виснажливий триденний відбір, де новобранців випробовували морально і фізично», – зазнається чоловік. Та склавши тести його призначили на посаду командира відділення. Упродовж наступних двох років «доріс» до головного сержанта взводу. А у травні поточного року вирушив на навчання до Академії сержант-майорів Армії США, де наразі проходить 52-тижневий курс підготовки, що завершиться в червні наступного року.
Про молодших командирів в Армії США та сержантів за стандартами НАТО
Роль й місце сержанта в Армії США принципово відмінна від ролі й місця молодшого командира в арміях більшості пострадянських країн. Тамтешній сержантський корпус – це своєрідна вертикаль влади, паралельна до вертикалі офіцерів: усім командним посадам, починаючи від командира взводу і до начальника Генерального штабу, відповідає посада сержантська. Командир і його головний сержант працюють як команда, взаємодоповнюють одне одного. Офіцер, як правило, займається оперативним плануванням, тоді як підготовку, виховання солдатів, організацію внутрішньої служби в підрозділах беруть на себе сержанти до головного сержанта роти включно. Останній в Армії США має звання «перший сержант» і є головним носієм вмінь, знань, традицій і дисципліни в роті й користується неабияким авторитетом. Це і не дивно, бо щоб піднятися до цієї сходинки, військовослужбовець проходить чотириступеневий курс лідерства, численні курси з військових спеціальностей і часто заочно здобуває освітній рівень «Бакалавр». Цей шлях займає 10−15 років.Прослуживши 4−5 років на посадах першого сержанта та пройшовши конкурсний відбір, лише один відсоток військовослужбовців сержантського складу вступає до Академії сержант-майорів Армії США, де навчаються представники Сухопутних військ, Військово-повітряних, Військово-морських сил, Національної гвардії, Командування морськими перевезеннями, Берегової охорони. Після успішного закінчення навчання випускники можуть обіймати посади від сержант-майора батальйону і до сержант-майора Армії Сполучених штатів.«Тільки пройшовши відбір, я зрозумів, яка велика відповідальність тепер лягла на мої плечі, – зізнається Олег Васильович. – Адже я перший військовослужбовець Національної гвардії України, який навчається у найпрестижнішому навчальному закладі підготовки сержантських кадрів Армії США. Після завершення курсів планую підготувати коротку програму для гвардійців, які навчатимуться тут у майбутньому, щоб полегшити їм «акліматизацію» в Академії».
Допоміг старшині Снігуру долучитися до закордонного навчання й той факт, що деякі стандарти, наприклад, процес ухвалення бойових рішень (Military Decision-Making Process, MDMP), вже були впроваджені у його зʼєднанні.За словами Снігура, посадові обовʼязки сержант-майора передбачають, що він є начальником для всіх підпорядкованих йому сержантів. Також сержант-майор входить до складу штабу батальйону, бере участь у плануванні операцій. Для цього в Академії докладають усіх зусиль, аби випускники за рівнем оперативної підготовки не поступалися своїм офіцерам. Сержант-майор забезпечує командира вчасною, вичерпною інформацією, допомагає йому зрозуміти оперативну обстановку, бере участь у розробці варіантів дій, які виносяться на рішення командира.В Академії акцентують значну увагу на значенні сержантської вертикалі, що є проміжною ланкою між рядовим складом і вищим командуванням. Саме сержанти відповідають за те, щоб проблеми, які виникають на рівні солдата чи командира відділення могли дійти до вищих органів військового управління. Сержант-майор постійно спілкується з підлеглими сержантами, акумулює їх досвід, володіє докладною інформацією щодо підготовки, забезпечення й службово-бойової діяльності ввіреного йому особового складу та доповідає про це командуванню, пропонуючи різні варіанти вирішення проблем.
У чому різниця «натівських» стандартів в Америці та Україні?
«Дійсно, про стандарти НАТО в Україні нині говорять багато, ця тема цікава навіть людям, далеким від служби. Хтось вважає, що це безкоштовне морозиво і напої з бульбашками для солдатів, комусь здається, що це свобода від господарських робіт, висока зарплатня і тому подібне, – розмірковує старшина Олег Снігур. – Насправді, і грошове забезпечення, і харчування, і облаштування побуту військовослужбовців відрізняється у кожній із 29 країн-членів НАТО, і часто кардинально. Проте всі вони дотримуються Standartization Agreement, скорочено STANAG – Угоди про стандартизацію. Причому, угода ця не одна, їх майже 1300! Вони визначають спільні стандарти стосовно сотень питань службово-бойової діяльності – типу і калібру боєприпасів, правил радіозвʼязку, різних умовних скорочень, військової символіки, не кажучи вже про порядок розробки та проведення військових операцій чи організацію роботи штабів. За цими ж таки стандартами функціонують і сержантські корпуси різних країн, адаптується до них і наш, нацгвардійський. Тож для мене стандарти НАТО − це конкретні норми. Якщо і говорити про якийсь абстрактний «стандарт НАТО», який я спостерігаю в американських колег, – то це бажання постійно вчитися, бути експертом у військовій справі. Прагнути до цього стандарту я би побажав кожному військовослужбовцю НГУ. Що ж стосується програми відбору і навчання сержантів Армії США, то вона складна і багатоступенева. Кандидат у сержанти має бути людиною, здатною оцінювати різні бойові ситуації, приймати вірні рішення і не боятись брати відповідальність на себе.
Це головна доктрина, яка називається Mission Command, – молодшому командирові віддають наказ ЩО робити, залишаючи йому вирішувати ЯК це зробити. Таким чином, досягається швидкість реагування, адже командирам на місцях обстановка видніша. Система ця ґрунтується на взаємній довірі між командирами і підлеглими й спільному розумінні завдань. Для цього командир має бути впевненим, що його сержанти є експертами в бойовій підготовці й, перш за все, в мистецтві лідерства.
У Навчальному центрі НГУ в Золочеві вже впроваджуються подібні програми, зокрема курс лідерства. Тож ми на правильному шляху, – запевняє Олег Снігур. – Та у будь-якому випадку курси потрібно розширювати – розвивати знання бійців з психології, проводити практичні заняття з протистояння стресу та з ухвалення рішень в критичних обставинах.
«Сержанти − це дійсно становий хребет армій»
В Армії США розуміють, що сержант – наставник солдатів, тож він має постійно вдосконалюватись інтелектуально. Орієнтуватися в суспільно-політичній обстановці в світі, добре знати чинне законодавство, структуру різних військових формувань, історію й природу конфліктів сьогодення. Цікавим є і той факт, що сукупність теоретичних і практичних курсів, які сержант проходить, обіймаючи посади від командира відділення до головного сержанта роти, дають йому достатню кількість академічних балів (кредитів) для здобуття освітнього рівня «бакалавр». Для цього силові структури США співпрацюють з багатьма цивільними і військовими навчальними закладами, використовуючи систему дистанційного навчання. Успішне навчання в Академії сержант-майорів Армії США дозволяє присвоїти випускникам освітній рівень «магістр» і навіть можливість здобути академічний ступінь доктора – аналог вітчизняного наукового ступеня «кандидат наук».Окремої уваги заслуговує й те, як військові формування США запобігають відтоку перспективних кадрів, адже логічно, що здібні і амбітні сержанти мають прагнути офіцерської карʼєри. Утім, це питання вирішується дуже просто: грошове забезпечення досвідченого сержанта вище, ніж у новоспеченого лейтенанта. Тож пройшовши тривалий службовий шлях, такий сержант швидше намагатиметься потрапити до Академії сержант-майорів, ніж робити все спочатку з мінімального офіцерського звання.« Сержанти − це дійсно становий хребет армій, і від їхньої підготовки залежить міць військових формувань, – стверджує старшина Олег Снігур. – Я неодмінно хочу долучитися до становлення сержантського корпусу в Національній гвардії України, застосовуючи знання, які здобуваю в Академії. Тож наразі опанування програми курсу і формування рекомендацій, чим можна доповнити нашу систему підготовки сержантського складу, вважаю своїм безпосереднім обов’язком. Хотілося б зробити так, щоб молоді люди охочіше йшли до війська, аби реалізувати себе, навчитися нового, стати кращими і побудувати кар’єру. Ця мета варта того, щоб присвятити їй життя», – наприкінці додає старшина.
