А ти пішов на поклик справи,
Своє робить, що вмієш ліпше.
Я на порозі все чіпляюсь –
По рукавах реп”ях слабкіший.
Як чорна жадібна безодня
Тебе втримати намагаюсь.
Як наркоман стискаю дозу,
Додаючи щоразу грами.
Мені завжди тебе замало.
Кажу:”Хоч крихітку, краплину…”
В реалі ж буде недостатньо
Й дванадцять клонів з тебе литих:
Хтось славу робить неосяжну,
Хтось гроші заробля шалені,
Добами ліжка не лишає,
Про лад в домівці дбає чемно.
Дітей піклує та навчає,
Присвячує вірші, музику,
Країну добре захищає,
На тренування біга швидко…
Новонароджена малеча
Я вередую сльозно, вголос,
Мені дорослішати кепсько,
Ти ж панькаєш мене, як поросль.
Благословляю, мій єдиний,
Твій вибір, шлях і світлу справу.
Одужую, тобі ж то видно,
На самоті загоїть рану.
07/01/2017 р. Геране
